Весна, як жінка. Жінка, як весна:
Буває ніжна, а бува примхлива,
То зазвучить грайливо, як струна,
А то раптово вибухне, мов злива!..
Весна і жінка. Жінка і весна:
У них обох свої земні турботи,
Своя морська бездонна глибина,
Свої космічні зоряні висоти.
І не спізнаєш істину сповна,
Бо хміль думок обсиплеться, мов сонях…
Весна – це жінка.Жінка – це весна:
Чиясь розрада і чиєсь безсоння…